Як розпізнати ADHD у дорослих?

Труднощі з концентрацією, імпульсивність і проблеми з організацією можуть мати своє джерело в ADHD — розладі, який часто залишається недіагностованим до дорослого віку.

ADHD, тобто синдром гіперактивності з дефіцитом уваги, є нейророзвитковим розладом. Це означає, що його симптоми починаються в період розвитку, але не завжди зникають із завершенням дитинства. У частини людей труднощі, пов’язані з ADHD, зберігаються і в дорослому віці, хоча їхній прояв може бути менш очевидним, ніж у дітей. Дорослий пацієнт не завжди демонструє помітну рухову гіперактивність — частіше він повідомляє про хронічні проблеми з концентрацією, організацією, плануванням і контролем імпульсів.

Як проявляється ADHD у дорослих?

ADHD у дорослих може впливати на професійне, сімейне та соціальне функціонування. Типові труднощі включають відкладання завдань, проблеми із завершенням розпочатих справ, втрату важливих речей, забування про терміни, труднощі з підтриманням порядку, а також відчуття постійної напруги або внутрішнього неспокою. Деякі люди також стикаються з імпульсивним ухваленням рішень, перебиванням інших, труднощами з терплячим очікуванням або швидким розчаруванням. Однак самі по собі окремі симптоми ще не означають ADHD — важливими є їхня тривалість у часі, вираженість і вплив на повсякденне життя.

Симптоми ADHD зазвичай поділяють на дві групи. До симптомів дефіциту уваги належать, зокрема, легка відволікуваність, труднощі з утриманням уваги на менш цікавих завданнях, помилки через неуважність, проблеми з організацією роботи та плануванням, забудькуватість щодо повсякденних справ, а також уникання завдань, які потребують тривалого розумового зусилля. Гіперактивність та імпульсивність у дорослих частіше проявляються як внутрішній неспокій, труднощі з відпочинком, надмірна балакучість, схильність перебивати інших чи поспішне ухвалення рішень.

Багато людей з ADHD описують також труднощі з регуляцією емоцій — швидку втрату терпіння, дратівливість чи сильні реакції на критику — та з управлінням часом. Характерним буває й явище гіперконцентрації: повна залученість у цікаве завдання за одночасних труднощів із тим, щоб узятися за рутинні справи.

Чому ADHD іноді діагностують лише в дорослому віці?

Багато дорослих із недіагностованим ADHD роками виробляють власні компенсаторні стратегії. Це можуть бути жорсткі списки завдань, робота під тиском останньої миті, уникання частини обов’язків або надмірна залежність від допомоги близьких. Такі механізми іноді працюють упродовж тривалого часу, але можуть перестати бути достатніми за більшого професійного навантаження, зміни роботи, початку навчання, батьківства або посиленого стресу. Тоді симптоми, які раніше були частково замасковані, починають виразніше ускладнювати повсякденне функціонування.

Симптоми ADHD у дорослому віці часто накладаються на інші проблеми, такі як тривожні розлади, депресія, порушення сну чи зловживання психоактивними речовинами. Іноді саме ці труднощі є першою причиною звернення до спеціаліста, а ADHD виявляється лише під час діагностики. З іншого боку, проблеми з концентрацією можуть бути наслідком хронічного стресу, перевтоми або зниженого настрою, тому така важлива ретельна диференційна діагностика.

Як проходить діагностика ADHD у дорослих?

Діагностика ADHD у дорослих потребує комплексної оцінки. Не існує жодного лабораторного чи візуалізаційного обстеження, а також жодного психологічного тесту, який самостійно підтверджує або виключає ADHD. Важливе значення мають детальне психіатричне інтерв’ю, аналіз актуальних симптомів, оцінка функціонування в різних сферах життя, а також відтворення історії розвитку, зокрема симптомів, наявних у дитинстві. Залежно від клінічної ситуації корисними також можуть бути нейропсихологічне обстеження та оцінка інших можливих причин труднощів, таких як порушення сну, тривога, депресія чи перевантаження стресом.

Корисною для діагностики є інформація з дитинства: шкільні свідоцтва з відгуками вчителів, розповіді батьків або братів і сестер, а також спостереження близьких людей щодо дорослого життя. Варто підготувати їх перед візитом. Психологічне дослідження може включати опитувальники, тести уваги та виконавчих функцій, а також оцінку особистості, яка дає змогу врахувати інші можливі джерела труднощів.

Що дає діагноз?

Встановлення діагнозу ADHD у дорослому віці часто дає змогу по-іншому поглянути на багаторічні труднощі й краще їх зрозуміти. Тактику підбирають індивідуально — вона може включати психоедукацію, психотерапію, особливо когнітивно-поведінкову, навчання практичних стратегій організації, а також, коли це показано, медикаментозне лікування, яке проводить психіатр.

ADHD у жінок

У жінок ADHD частіше перебігає з переважанням порушень уваги, ніж гіперактивності, а труднощі роками можуть пояснювати неуважністю, тривогою чи перевтомою. Багато жінок інтенсивно компенсують симптоми, наприклад перфекціонізмом і надмірним контролем, що може призводити до хронічної втоми та зниженого настрою. Буває, що жінка починає підозрювати в себе ADHD лише після того, як діагноз поставили її дитині.

Як підготуватися до діагностики?

Перед візитом варто записати найважливіші труднощі та ситуації, в яких вони виникають, а також зібрати інформацію про навчання в школі — свідоцтва, характеристики, спогади батьків. Добре також підготувати список препаратів, які ви приймаєте, та інформацію про сон, а якщо пацієнт раніше лікувався в психіатра чи психолога — взяти наявну документацію.

Діагностика ADHD у ProfessMed

У ProfessMed діагностика ADHD у дорослих проводиться командою, до складу якої входять психіатр і нейропсихолог. Такий підхід дає змогу оцінити як клінічні симптоми, так і когнітивне функціонування пацієнта. Мета діагностики полягає не лише у встановленні діагнозу, а й у визначенні причин, що лежать в основі скарг, та виборі найбільш доцільної тактики подальших дій. Більше інформації про діагностичний шлях ADHD та доступні терміни можна отримати на сторінці спеціалізації або звернувшись до реєстратури медичного закладу ProfessMed.