Skip to content

Рання діагностика в ревматології

Час від появи перших симптомів до встановлення діагнозу має ключове значення при ревматичних захворюваннях. Швидке втручання може запобігти незворотним ушкодженням суглобів.

Ревматичні захворювання — це широка група хвороб, які можуть охоплювати суглоби, кістки, м’язи, сухожилля, шкіру, кровоносні судини та внутрішні органи. Частина з них має автоімунне або запальне походження, як-от ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак, анкілозивний спондиліт чи псоріатичний артрит. Раннє встановлення діагнозу має велике значення, оскільки нелікований хронічний запальний процес може призводити до болю, обмеження рухливості, ушкодження суглобів і погіршення повсякденного функціонування. У разі запальних захворювань метою лікування є не лише зменшення симптомів, а й обмеження прогресування хвороби.

До ревматологічної консультації насамперед мають спонукати симптоми, що вказують на запальний характер скарг. До них належать: стійкий біль у суглобах, набряк одного або кількох суглобів, відчуття тепла в ділянці суглоба, ранкова скутість, що зазвичай триває понад 30 хвилин, біль, який зменшується після розходження, а також рецидивні м’язово-скелетні скарги без очевидної причини. Важливе значення мають також аномальні результати аналізів крові, такі як підвищені ШОЕ або CRP, особливо якщо їм супроводжують симптоми з боку суглобів. Не кожен біль у суглобі означає ревматичне захворювання — частина скарг є наслідком перевантаження, травми або дегенеративних змін, тому важливою є оцінка лікаря.

Ревматологічна діагностика починається з ретельного збору анамнезу та фізикального обстеження. Лікар оцінює локалізацію болю, тривалість симптомів, наявність набряку, обсяг рухів, ранкову скутість, супутні захворювання, а також випадки подібних хвороб у родині. Залежно від клінічної підозри він може призначити лабораторні дослідження, зокрема ШОЕ, CRP, ревматоїдний фактор RF, антитіла anti-CCP або ANA. Корисними також бувають візуалізаційні дослідження, такі як УЗД суглобів, рентген, а в окремих випадках — магнітно-резонансна томографія. Результати обстежень завжди слід інтерпретувати разом із симптомами, оскільки самі лише антитіла або підвищені показники запалення не визначають діагноз автоматично.

При частині запальних захворювань, особливо при ревматоїдному артриті, раннє призначення лікування, що модифікує перебіг хвороби, тобто DMARD, може обмежити активність запалення та зменшити ризик стійкого ушкодження суглобів. Лікування підбирається індивідуально з урахуванням діагнозу, активності захворювання, результатів обстежень, супутніх хвороб і безпеки терапії. Консультація ревматолога особливо рекомендована, якщо біль і скутість у суглобах зберігаються, повторюються, охоплюють кілька суглобів або супроводжуються набряками та підвищеними показниками запалення.